Історія геройської смерті ройового УПА "Тигра"

17 січня 1947 р. о 5 годині ранку в с. Присівці Зборівського р-ну на засідку МВС наткнувся рій к-ра “Тигра” із сотні “Рубачі”. Будучи важкопораненим, “Тигр” прийняв останній бій з ворогом..

Уродженець с. Жуківці Зборівського р-ну Роман Семенович Кіндерський (за іншими даними Кіндзерський) – “Тигр”, будучи репатрійованим з Німеччини у 1945 р., зголосився добровольцем у сотню “Рубачі”, де служив стрільцем в чоті “Крутого”-“Дорошенка”.

Запис із книги “Тернопільщина: список упавших героїв української революції в боротьбі з московсько-більшовицьким окупантом за час від 13 березня 1944 р. до 31 грудня 1948 р.”

13 березня 1946 р. троє повстанців з цієї чоти, між якими був і Р. Кіндерський, перебували в криївці в лісі біля с. Розгадів. Перед світанком 150 більшовиків оточили ліс і розстрільною почали підходити до криївки. Стрілець “Тигр”, що перебував на стійці, запримітивши ворога відкрив вогонь. За цей час із криївки вискочили інші стрільці та відстрілюючись почали відступати. Хроніка сотні “Рубачі” подає, що “відступаючи [стрільці] натрапили ще на три застави від яких відбилися і маневруючи поміж большевиків, в год. 12 вирвалися з окруження і перейшли в другий ліс. У висліді цеї сутички було вбито капітана, ст. л[ейтенан]та і ще 5-х рядових большевиків. Повстанці вийшли з окруження без втрат”.

За “бойовість і за зразкове виконання обов’язків” старший стрілець “Тигр” у 1946 р. дістав посаду ройового командира у чоті “Дорошенка” та ступінь (звання) вістуна із датою старшинства від 31 липня 1946 р.

Села Зборівського району на карті Тернопільської області 1946 р.

Наткнувшись на добре організовану засідку більшовиків 17 січня 1947 р. у с. Присівці Зборівського р-ну, Р. Кіндерський із стрільцями свого підрозділу залягли та почали оборонятися. Від перших пострілів “Тигр” отримав важке поранення в бік (корпус). Під значним натиском ворога стрільці з боєм відступали, ведучи попід руки свого командира. Ройовий “Тигр”, щоб не обтяжувати під час виходу з оточення стрільців, бачачи своє безвихідне становище, наказує рою прорватися і відв’язатися від більшовиків, а сам залишився прикривати їх відступ із села.

Чотовий “Дорошенко” звітував: “більшовики обскочили віст. Тигра, що залишився сам з ППШ. Він відбивався до останнього набоя, нищить усі папери, що мав з собою, підкладає гранату. Коли більшовики наскакую[ть] на него, звільняє ложку гранати, розриває себе, де більшовики зазнали ще поразки. ППШ рівночасно було поломане”. У документах райвідділу МВС сказано, що Р. Кіндерський “подпустив к себе на расстояние 2 метров бойцов войск МВД подорвался на гранате”.

Внаслідок останнього бою ройовго “Тигра” загинуло 2 солдат МВС, 1 поранений, а стрільці УПА зуміли вийти із оточення у ліс біля села.

Коротку згадку про цей бій вістуна Романа Кіндерського-“Тигра” опублікувала редакція бюлетня “Бюро інформації Української Головної Визвольної Ради” у неповному зведенні з бойових дій УПА та збройного підпілля від серпня 1946 р. до серпня 1947 р.

Сотня повстанської армії “Рубачі”, в якій служив вістун “Тигр”, активно боролася проти радянської окупаційної системи до осені 1947 р., поки її, як і решту відділів УПА ВО 3 “Лисоня”, розформували, перевівши вояків у підпілля.

Текст та фото опубліковано на моїй сторінці у Facebook. Інтернет видання "Агенція інформації та аналітики Гал-інфо" републікувало цей допис на своїй сторінці історії: Історія геройської смерті ройового УПА "Тигра"