Напередодні
Нового року, 31 грудня 1944 р., у лісі біля с. Боків Підгаєцького р-ну
під час бою сотні “Лісовики” із внутрішніми військами НКВС загинув
командир цієї сотні Іван Юхнович (“Кок”).
|
Стилізований портрет І. Юхновича на гранітному пам’ятнику у рідному селі |
Військовий штаб воєнної
округи УПА “Лисоня” у звіті за грудень 1944 р. не маючи перевірених
даних подавав, що сотенний “Кок” пропав безвісті під час бою біля с.
Шумляни і у цій справі ведеться слідство.
|
Фотовитяг повідомлення про останній бій І. Юхновича (“Кок”) із звіту військового штабу ВО 3 “Лисоня” за грудень 1944 р. |
Однак, згодом
з’ясувалося, що неповні дві чоти із сотні “Лісовики” потрапила у велику
облаву військ НКВС, яку проводили у лісовому масиві між Слов’ятином та
Боковим 31 грудня, а І. Юхнович під час боїв отримав поранення і щоб не
потрапити у руки ворога у безвихідному положенні закінчив своє життя
пострілом..
Іван Юхнович народився 1908 р. у с. Слов’ятин
Бережанського р-ну, закінчивши 4 класи народної школи працював на
батьківському господарстві. Брав активну участь у культурно-освітніх
товариствах села, де виховував молодь у національному дусі. У 1932 р. із
активним формуванням мережі українського підпілля на Бережанщині та
Підгаєччині він вступає в Організацію Українських Націоналістів.
|
Іван Юхнович (“Кок”) |
У
лавах повстанських загонів під час т. з. вересневої війни 1939 р. Іван
Юхнович на чолі групи ОУН ліквідував польську окупаційну адміністрацію у
Підгаєччині. Проте, із приходом радянських військ на цю територію
змушений, як активний член ОУН, покинути рідні краї та перебратися в
еміграцію. У генерал-губернаторстві впродовж 1939-1941 рр. пройшов ряд
ідеологічно-політичних та військових вишколів.
З початком
німецько-радянської війни у 1941 р. І. Юхнович повертається у своє село,
де проводить організаційну роботу проти нового окупанта. У березні 1944
р. з наказу окружного проводу Бережанщини Іван Юхнович під псевдонімом
“Кок” у с. Тростянець сформував та очолив окружну боївку ОУН, яка у лісі
проводила військове навчання. Завданням для цієї боївки було визначено
охорону окружного проводу ОУН та ліквідацію німецьких лігеншафтів.
|
Фотовитяг
із німецького документа про збройну сутичку 22 квітня 1944 р. в селі,
ймовірно, Добряничі Перемишлянського р-ну між німецькими вояками та
групою повстанців під командуванням “Кока”, ймовірно, Івана Юхновича. |
На початку квітня 1944 р, коли боївка пройшла військовий вишкіл,
набралася бойового досвіду та нараховувала близько 50 бійців, штаб
Тернопільської воєнної округи УПА “Лисоня” провів реорганізацію цього
підрозділу сформувавши на його базі сотню повстанської армії під
криптонімом “Лісовики”. Цю сотню, так як і раніше окружну боївку ОУН,
очолював командир “Кок”. Під його командування “Лісовики” стали однією
із найкращих сотень ВО 3 “Лисоня”, відзначилася у цілій низці боїв та
рейдів.
|
Пам’ятна стела біля могили бійцям за волю України у с. Слов’ятин |
У бою “Лісовиків” 31 грудня 1944 р. також загинули
бунчужний сотні Василь Кулинич (“Месник”) та стрільці Іван Середа
(“Меч”), “Рін” – ймовірно, Михайло Рісний та “Мак”.
Похоронили
Івана Юхновича у с. Боків Підгаєцького р-ну, а головний військовий штаб
УПА присвоїв йому посмертно ступінь хорунжого з датою старшинства від 1
січня 1945 р.
Текст та фото опубліковано на моїй сторінці у Facebook. Інтернет видання "Агенція інформації та аналітики Гал-інфо" републікувало цей допис на своїй сторінці історії:
Сотенний УПА, що загинув перед Новим роком
Немає коментарів:
Дописати коментар